Формування творчої особистості - одне з найважливіших
завдань реформування освіти в Україні. Для вирішення означених освітніх цілей
особливо перспективним є особистісно зорієнтований підхід до навчання рідної
мови й мовлення, що дедалі більше привертає увагу педагогічної громадськості.
Особистісно зорієнтована освіта програмує народження думки в процесі
педагогічної співпраці, де учень стає на шлях свободи учіння, дослідного
навчання, а педагог опановує способи розвивальної допомоги, педагогічної
підтримки.Для досягнення поставлених
освітніх цілей процес пізнання рідної мови й мовлення має бути організований як
дослідження, експеримент (В.Сухомлинський, Г. Токмань, А. Хуторськой, І.
Якиманська). Первинним стає не вивчення
мовного матеріалу, а організація словесної творчості:
·
через різні форми
й методи проектної, інтерактивної діяльності: "Ми -
поети", "Ми -
казкарі", "Ми -
лінгвісти
(літературознавці)",
"Ми -
фольклористи", "Ми -
краєзнавці", "Ми -
екологи", "Ми -
актори
(художники, музиканти)";
·
через систему
комплексних вправ за ступенем допомоги, рівнем творчості,
способами інтеграції видів діяльності.
Актуальність поставленої проблеми обґрунтовується у працях К.Ушинського,
В. Сухомлинського, І Огієнка, П. Ерднієва, В. Занкова, А.Хуторського, Е.
Бондаревської, І. Якиманської, Г. Токмань.
|