Проектну технологію
навчання розробили в 20-ті роки XX ст. американський педагог Дж.Дьюї та його послідовник В.Кілпатрик.
Проектна технологія вимагає використання педагогом сукупності дослідницьких,
пошукових, творчих методів, прийомів, засобів. Отже, суть проектної технології
- стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння
певною сумою знань, та через проектну діяльність, а саме розв'язання однієї або
цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань - від
теорії до практики.
Таким чином, проект - це цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси учня.
Основні вимоги, які висуває проектна технологія:
- наявність
значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, що потребує інтегрованих
знань, дослідницького пошуку для її розв'язання;
-
практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
-
структурування
діяльності відповідно до
класичних стадій проектування;
- використання дослідницьких методів;
- моделювання умов для виявлення учнями навчальної
проблеми:
• її постановка,
• дослідження,
• пошук шляхів
розв'язання,
• експертиза та
апробація версій,
• конструювання
підсумкового проекту (чи його варіантів),
• його захист,
• корекція та
впровадження.
- самодіяльний характер творчої активності учнів.Використання проектної
технології вирішує цілу низку різнорівневих завдань:
• розвиваються
пізнавальні навички учнів;
• формується
вміння самостійно конструювати свої знання;
• вміння
орієнтуватися в інформаційному просторі;
• активно
розвивається критичне мислення;
• проектна
технологія максимально спрямована на суб'єктне пробудження та розвиток
особистості старшокласника.
3.Ефективність проектної
технології залежить від підготовчої діяльності вчителя, який
повинен:
• заохочувати
учнів до такої діяльності на основі вільного вибору кожного;
• створити
умови для розвитку теоретичних, дослідницьких, пошукових, креативних здібностей
учнів;
• створити
«поле» для розкриття обдарованості кожного учня.
|